Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ЗАТВЕРДЖЕНО
Зборами трудового колективу
Комінтернівського районного суду
м.Харкова
“ 31 ” січня 2017 року
Із змінами ,затвердженими на
Зборах трудового колективу
від 01.07.2017 року, від 31.08.2017 р.,
від 01.07.2019 р.
ПРАВИЛА
внутрішнього трудового розпорядку
Комінтернівського районного суду м.Харкова
1.1. Відповідно до Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників Комінтернівського районного суду м.Харкова (далі - Правила) відповідно до Кодексу законів про працю України визначають трудовий розпорядок у суді.
1.3. Метою цих Правил є визначення основних обов'язків керівництва та працівників Комінтернівського районного суду м.Харкова (далі — працівників суду), зміцнення трудової дисципліни, ефективна організація праці, повне та раціональне використання робочого часу, підвищення якості і продуктивності праці.
1.4. Робота в суді повинна ґрунтуватися на принципах служіння народу України, демократизму і законності, гуманізму і соціальної справедливості, пріоритету прав людини і громадянина, професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі, персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни.
1.5. Невід'ємною частиною цих Правил є «Правила поведінки працівника Комінтернівського районного суду м.Харкова », затверджені на загальних зборах колективу суду 11.12.2009 , (додаток № 1 до Правил) та «Правила етичної поведінки державних службовців», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 р. N 65 (додаток №2 до Правил).
1.6. Питання застосування Правил вирішуються керівництвом суду в межах наданих йому повноважень, якщо інше не передбачено діючим законодавством.
1.6. Ці Правила поширюються на всіх працівників суду, які повинні ознайомитися з ними під розпис, знати і неухильно дотримуватись. Словосполучення «працівники суду» використовується в тексті Правил у значенні «судді, помічники суддів та працівники апарату суду».
2.1. Судді призначаються на посаду та звільняються з посади відповідно до Конституції України та у порядку , визначеному чинним трудовим законодавством України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів», а саме на підставі відповідного акту про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв'язку з припиненням повноважень судді на підставі відповідного наказу голови суду, який доводиться до відома судді під розпис.
2.2. Помічники суддів суду призначаються на посаду та звільняються з посади на підставах та у порядку, визначених чинним трудовим законодавством України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Положення про помічника судді (затвердженого Радою суддів України) керівником апарату суду за поданням судді та на строк повноважень судді на підставі відповідного наказу керівника апарату суду, який доводиться до відома помічника судді під розпис.
2.3. Працівники апарату суду (державні службовці, службовці, робітники та інш.), приймаються на роботу та звільняються з роботи на підставах та у порядку, визначених чинним трудовим законодавством України, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу» на підставі відповідного наказу керівника апарату суду, який доводиться до відома працівника апарату суду під розпис.
2.4. Працівники суду приймаються на роботу за трудовими договорами, на посади державних службовців особи призначаються на конкурсній основі, крім випадків, коли законодавством України передбачено інше.
Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців регулюється Порядком проведення конкурсу на зайняття посад державної служби.
Особи, які вперше призначаються на посаду державної служби, приймають Присягу державного службовця.
2.5. У наказі про прийняття на роботу має бути вказано назву посади та умови оплати праці. Для осіб, які обіймають посади державної служби — ранг державного службовця.
2.6. Під час укладення трудового договору громадяни зобов'язані подати:
- паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
- трудову книжку, оформлену у встановленому порядку;
- диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку;
- довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, а також копії цих документів.
Військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України, Цивільної оборони України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, створених відповідно до законодавства України, та військовослужбовці, звільнені із Збройних Сил колишнього СРСР і Збройних Сил держав-учасниць СНД, подають військовий квиток та його копію.
Особи, які претендують на зайняття посад державної служби, крім перелічених документів, зобов'язані подати ще й такі документи:
- заповнену особову картку встановленого зразка;
- декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
-письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;
- копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня;
- підписане претендентом попередження про встановлені законодавством України обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу та її проходженням, а також документ про ознайомлення із Загальними правилами поведінки державного службовця та Правилами внутрішнього службового розпорядку;
- копію документа, який посвідчує особу;
- довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Особи, які претендують на зайняття посади помічника судді, крім перелічених документів, зобов'язані подати ще й такі документи:
- декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік;
-письмову заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;
- копії документів про освіту, підвищення кваліфікації, присвоєння вченого звання, присудження наукового ступеня;
- довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності).
Під час укладання трудового договору забороняється вимагати від осіб відомості та документи, подання яких не передбачено чинним законодавством України.
За бажанням особи, вона може додати інші документи, у тому числі документи про підтвердження досвіду роботи.
2.7. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
2.8. Під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умови випробування зазначеються у наказі про призначення.
Під час прийняття на посади державної служби може встановлюватися випробування строком до шести місяців.
При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим.
Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця, під час прийому на роботу інших категорій працівників строк випробування не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках - шести місяців.
Що стосується суддів — випробування не встановлюється.
2.9. Підчас прийняття на роботу працівника або в разі переведенні його в установленому порядку на іншу роботу адміністрація зобов'язана:
- роз'яснити працівникові суду його права й обов'язки та істотні умови праці, наявність на робочому місці, де він працюватиме, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства;
- ознайомити працівника суду з Правилами внутрішнього трудового розпорядку, Загальними правилами поведінки державного службовця, Правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією під розписку (в залежності від категорії працівників);
- визначити працівникові суду робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами;
- проінструктувати працівника суду щодо техніки безпеки, протипожежної охорони та інших правил з охорони праці.
2.10. На осіб, які прийняті на роботу до суду, заводяться трудові книжки. Ведення трудових книжок здійснюється згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58.
Трудові книжки працівників суду зберігаються як документи суворої звітності в суді. Обов’язок щодо заповнення, ведення, зберігання та видачу трудових книжок покладається на особу, відповідальну за роботу з персоналом. Відповідальність за організацію роботи щодо ведення, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника апарату суду.
2.11. Припинення трудового договору може мати місце лише на підставах, передбачених чинним законодавством.
2.12. Працівник суду (крім особи, що обіймає посаду судді) має право розірвати трудовий договір за своєю ініціативою, попередивши керівника письмово за два тижні. Після закінчення цього строку працівник має право припинити роботу, а адміністрація відповідно до статті 38 КЗпП України не має права затримувати проведення розрахунку та звільнення працівника з роботи, а також зобов'язана в день звільнення видати працівникові трудову книжку та повністю провести з ним розрахунок.
У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом 1 групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
2.13. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається у випадках, передбачених чинним законодавством України.
2.14. Звільнення судді з посади та припинення його повноважень регламентується Законом України “Про судоустрій і статус судддів”. Підстави звільнення судді з посади визначені Конституцією України.
2.15. Крім загальних підстав розірвання трудового договору, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється:
1) у разі втрати права на державну службу або його обмеження, а саме:
- припинення громадянства України або виїзд на постійне проживання за межі України;
- набуття громадянства іншої держави;
- набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення;
- набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо державного службовця за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави;
- наявність відносин прямої підпорядкованості близьких осіб у випадку, передбаченому діючим законодавством.
2) у разі закінчення строку призначення на посаду державної служби, а саме:
- у разі призначення на посаду державної служби на певний строк державний службовець звільняється з посади в останній день цього строку; державний службовець, призначений на посаду державної служби на період заміщення тимчасово відсутнього державного службовця, за яким зберігалася посада державної служби, звільняється з посади в останній робочий день перед днем виходу на службу тимчасово відсутнього державного службовця. У такому разі тимчасово відсутній державний службовець зобов’язаний письмово повідомити керівника державної служби не пізніш як за 14 календарних днів про свій вихід на службу.
3). за ініціативою суб’єкта призначення, зокрема:
- встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування;
- отримання державним службовцем двох підряд негативних оцінок за результатами оцінювання службової діяльності;
- вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.
4) у разі досягнення державним службовцем 65-річного віку, якщо інше не передбачено законом;
5) у разі застосування заборони, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
2.16. В день звільнення адміністрація зобов'язана видати працівнику суду його трудову книжку із занесеним до неї записом про звільнення та провести з ним остаточний розрахунок. Записи про звільнення в трудову книжку повинні заноситися в точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з обов'язковим посиланням на відповідну норму закону.
День звільнення вважається останнім днем роботи.
3.1. Працівники суду мають право:
1). користуватись правами і свободами, які гарантуються громадянам Конституцією України та законами України;
2). брати участь у розгляді питань і прийнятті рішень у межах своїх повноважень;
3). на повагу особистої гідності, справедливого і шанобливого ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян;
4). вимагати затвердження керівником чітко визначеного обсягу службових повноважень за посадою;
5). на оплату праці залежно від посади, яку вони займають, присвоєного рангу, досвіду та стажу роботи;
6). на здорові, безпечні та належні для високопродуктивної роботи умови праці;
7). захищати свої законні права та інтереси у вищих державних органах та у судовому порядку.
Працівники суду мають також інші права відповідно до чинного законодавства України.
3.2. Працівники суду зобов'язані:
1). дотримуватись Конституції України та інших актів законодавства України;
2). не допускати порушень прав і свобод людини та громадянина;
3). сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчість, постійно вдосконалювати організацію своєї роботи;
4). виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян;
5). шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування, не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби;
6). забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно;
7). постійно поліпшувати стан відповідності своїх умінь, знань і навичок функціям та завданням займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень за освітньо-професійними програмами та шляхом самоосвіти;
8). своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників;
9). діяти в межах своїх повноважень;
10). виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки;
11). суворо дотримуватись вимоги щодо заборони паління в приміщеннях (на робочих місцях, в кабінетах та у місцях загального користування).
Працівники несуть також інші обов'язки відповідно до чинного законодавства України.
3.3. Коло обов'язків, що їх виконує кожен працівник суду за своєю спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, визначається посадовими інструкціям та функціональними обов’язками, затвердженими в установленому порядку, довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців і тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників.
4.1 Голова суду:
1). представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами;
2). визначає адміністративні повноваження заступника голови місцевого суду;
3). контролює ефективність діяльності апарату суду, погоджує призначення на посаду керівника апарату суду, заступника керівника апарату суду, а також вносить подання про застосування до керівника апарату суду, його заступника заохочення або накладення дисциплінарного стягнення відповідно до законодавства;
4). видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв’язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ;
5). повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України, а також через веб-портал судової влади про вакантні посади суддів у суді у триденний строк з дня їх утворення;
6). забезпечує виконання рішень зборів суддів суду;
7). організовує ведення в суді судової статистики та інформаційно-аналітичне забезпечення суддів з метою підвищення якості судочинства;
8). сприяє виконанню вимог щодо підвищення кваліфікації суддів суду;
9). вносить на розгляд зборів суду пропозиції щодо кількості та персонального складу слідчих суддів;
10). здійснює інші повноваження, визначені законом.
Голова суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
У разі відсутності голови суду його адміністративні повноваження здійснює заступник голови суду, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.
4.2. Керівник апарату суду:
1). несе персональну відповідальність за належне організаційне забезпечення суду, суддів та судового процесу, функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, інформує збори суддів про свою діяльність. Збори суддів можуть висловити недовіру керівнику апарату суду, що має наслідком звільнення його з посади.
2). призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, помічників суддів, застосовує до них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.
3). затверджує чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою кожного працівника апарату суду;
4). забезпечує здорові та безпечні умови праці;
5). контролює виконання працівниками апарату суду та помічниками суддів вимог законодавства, правил внутрішнього трудового та службового розпорядку, застосовує до порушників дисципліни заходи дисциплінарного впливу;
6). неухильно дотримується вимог чинного законодавства про працю, правил з охорони праці;
7). постійно вдосконалює організацію роботи суду, забезпечує підвищення кваліфікації та професійної майстерності працівників;
8). створює умови для ефективного використання робочого часу, підтримує та розвиває ініціативу та активність працівників апарату суду;
9). здійснює інші повноваження, визначені законом.
5.1. Тривалість робочого часу працівника суду становить 40 годин на тиждень.
5.2. В суді встановлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями - субота і неділя.
Початок робочого дня 8.30
Перерва на обід 12.30 – 13.00
Закінчення робочого дня 17.15
п’ятниця - 16.00
напередодні святкових днів – 16.15
( Зміни до п.5.2. затверджено зборами трудового колективу 31.08.2017)
5.3. Перерва не включається в робочий час, і працівник суду може використовувати її на свій розсуд. На цей час він може відлучатися з місця роботи.
При неможливості використання часу, наданого для відпочинку та харчування (безперервність судового засідання, обов'язковий прийом громадян, тощо) надається інший рівнозначний час для харчування та відпочинку протягом робочого дня.
5.4. Напередодні святкових та неробочих днів тривалість робочого дня скорочується на одну годину.
5.5. Для виконання невідкладної і термінової роботи працівники апарату суду та помічники суддів на підставі наказу керівника апарату суду, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації, зобов’язані з’явитися на роботу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.
Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років.
Робота у ці дні компенсується у відповідності із вимогами діючого трудового законодавства.
5.6. Забороняється в робочий час відволікати працівників від їх безпосередньої роботи, відкликати і знімати з роботи для виконання інших робіт, не пов'язаних з службовою діяльністю.
5.7. Черговість надання щорічних відпусток працівникам суду визначається графіком, який затверджується на кожен календарний рік не пізніше 15 січня. Графік надання щорічних відпусток працівникам апарату суду та помічникам суду погоджується з профспілковим комітетом.
Графік складається з урахуванням необхідності забезпечення нормального функціонування суду та особистих інтересів працівників і можливості їх відпочинку.
Графік доводиться до відома всіх працівників суду.
5.9. Працівникам суду надаються відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати відповідно до чинного законодавства України.
Суддям надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 робочих днів ( 42 календарні дні) з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.
Працівникам - державним службовцям надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати. За кожний рік державної служби після досягнення п'ятирічного стажу державної служби державному службовцю надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки але не більш як 15 календарних днів.
Іншим працівникам суду (помічникам судді, працівникам,які виконують функції з обслуговування, робітникам) надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних дні.
Помічникам судді та працівникам,які виконують функції з обслуговування надається додаткова відпуска за роботу з комп’ютером тривалістю до 4 календарних днів ,залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
( Зміни до п.5.9 затверджено зборами трудового колективу 01.07.2017 року)
Помічнику надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці,що пов’язаний з ненормованим робочим днем,яка оплачується відповідно до чинного законодавства.
Максимальна тривалість цієї щорічної додаткової відпустки становить 7 календарних днів.
Щорічна додаткова відпустка, передбачена абзацами 3 та 9 Положення про помічника судді, затвердженого Рішенням Ради суддів України 18.05.2018 №21, надається понад щорічну основну відпустку за однією підставою,обраною помічником самостійно.
( Зміни до п.5.9 затверджено зборами трудового колективу 01.07.2019 року)
Працівникам суду надаються також інші щорічні додаткові відпустки відповідно до діючого законодавства та колективного договору.
6.Заохочення
6.1. За зразкове виконання своїх обов'язків, тривалу і бездоганну роботу, новаторство у праці й інші досягнення в роботі до працівників суду (крім суддів) можуть застосовуватись такі заохочення:
- оголошення подяки;
- нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками;
- представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
представлення до відзначення державними нагородами;
- виплата премії.
Державним службовцям може встановлюватись такий вид заохочення, як дострокове присвоєння рангу державного службовця.
6.2. Преміювання працівників суду проводиться відповідно до Положення про преміювання.
6.3 Заохочення оголошуються в наказі керівника, доводяться до відома працівника або всього колективу і заносяться до трудової книжки працівника.
6.4. Працівникам, які успішно і сумлінно виконують свої трудові обов'язки, надаються в першу чергу переваги та соціальні пільги в межах повноважень і за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Таким працівникам надається також перевага під час просування по службі.
7.1. Порушення трудової дисципліни, або невиконання чи неналежне виконання без поважних причин працівником апарату суду покладених на нього трудових і службових обов'язків, допущення інших негативних вчинків тягне за собою застосування заходів дисциплінарного та громадського впливу, а також інших заходів, передбачених чинним законодавством про працю.
Застосування дисциплінарного стягнення до працівника апарату суду здійснюється керівником апарату суду у відповідності та в порядку, визначеному трудовим законодавством та Законом України «Про державну службу».
7.2. За порушення трудової дисципліни згідно із ст. 147 КЗпП України за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків працівником апарату суду, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить державного службовця або дискредитує судову гілку влади, керівником апарату суду можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення:
- догана
- звільнення
Звільнення як дисциплінарне стягнення до працівника апарату суду може бути застосоване за систематичне невиконання ним без поважних причин покладених на нього функціональних обов'язків чи Правил внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.
7.3. До державних службовців апарату суду, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним трудовим законодавством, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу:
- зауваження;
- попередження про неповну службову відповідність.
7.4. Відповідно до ч. 3 ст. 151 КЗпП України, якщо до працівника застосовано міри дисциплінарного впливу, то протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються, якщо стягнення не знято достроково.
7.11 . Питання про дисциплінарну відповідальність суддів вирішується у порядку та на підставах, визначених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
8.Заключні положення
8.1 Недотримання вимог правил внутрішнього трудового розпорядку є підставою для притягнення працівника суду до відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством.
_03_03.png)
