ПЛАТІЖНІ РЕКВІЗИТИ ДЛЯ ПЕРЕРАХУВАННЯ СУДОВОГО ЗБОРУ

При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору – юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником – фізичною особою – ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв’язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху:

Реквізити для зарахування на депозитний рахунок суду суми застави 

Надходження від стягнення судового збору на користь держави:

 Особливості сплати  судового збору

Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», внесено зміни до Закону України «Про судовий збір». Законом запроваджено єдиний підхід до визначення ставок судового збору, уточнено перелік процесуальних документів, за подання до суду яких судовий збір не справляється, уточнено порядок сплати та повернення сплаченого судового збору, позбавлено пільг зі сплати цього збору ряду органів державної влади Також запроваджено перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України перед відкриттям провадження у справі.

Попри те, що Закон України від 22.05.2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» вступив в законну силу 01.09.2015 року, позивачами по сьогоднішній день невірно сплачується судовий збір.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За подання позовної заяви про розірвання шлюбу з одночасним поділом майна судовий збір справляється за розірвання шлюбу і за поділ майна.

Позивачами не завжди виконуються зазначені вимоги, досить часто оплачується лише одна вимога немайнового характеру та практично завжди не оплачується вимога про відшкодування моральної шкоди, у зв’язку із чим суд, зобов’язаний залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків.

Згідно ч.6 зазначеної статті, у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Проте, при зверненні декількох позивачів до суду із позовом теж неналежним чином сплачується судовий збір, а саме такий сплачується лише одним із позивачів у повному розмірі, а не усіма позивачами у рівних частках.

Також виникають проблеми із поверненням судового збору після залишення позовної заяви без розгляду після відкриття судом провадження у справі, оскільки позивачі після  залишення позову розгляду з різних підстав, одночасно просять суд постановити ухвалу про повернення сплаченого ними судового збору.

Проте, згідно п.4 ч. 1 ст.7 Закону, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Відтак звернення позивача до суду із такою заявою після залишення позову без розгляду у зв’язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням), є безпідставним.

Крім того, позивачі часто звертаються до суду із заявами про відстрочення, розстрочення судового збору.

Відповідно до ч.1 п.29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, позивачами досить рідко надаються судам належні докази на підтвердження неможливості оплати судового збору.